| Метеорологія й кліматологія |
|
За всіх часів люди виявляли цікавість до погоди. Спочатку вони намагалися управляти погодою за допомогою різних магічних заклинань. Пізніше капризи погоди стали приписувати волі й дії богів. Людина думала, що іноді його діяльність не бажана богам і викликає їх гнів Першими метеорологами були чаклуни первісних племен. Вони були як би посередниками між одноплемінниками й богами. У їхньому обов'язку входило викликання дощів у потрібне для землеробства час або, навпаки, вони намагалися втихомирити стихію, що розбушувалася. Чаклуни застосовували своєрідні методи й прийоми, засновані на принципі наслідувальної магії. Це означає, що якщо після довгої посухи треба було викликати дощ, то чаклуни викрикували певні словосполучення, імітували дощ, розприскуючи навколо себе воду, жестами зображували хмари й хмари й навіть наслідували завивання вітру Коли наслідувальна магія не робила очікуваної дії, чаклуни прибігали до прийомів почуттєвої магії. Вираження її в різних племен було різним, але суть одна. На рівній площадці, наприклад, у центрі поселення, де відбувалися ритуальні обряди виривали яму. У неї поміщали яка-небудь священна свійська тварина. Частіше це була улюблена всіма собака. Тварина заривали в землю до голови. У вухо вливали гарячу воду або масло з різними ароматичними речовинами. Від болю бідна тварина починала вити. Бог дощу повинен був почути виття нещасної тварини, заплакати від жалості й рясно полити землю своїми сльозами У кожного древнього народу існували свої боги погоди. У стародавніх греків це був Зевс. Він був верховним богом, головним богом Олімпу. Зевс персоніфікував стихійні сили природи, карав винних, розпоряджався блискавками, градом і дощами. Удар грому вважався знаком, що подає Зевс, перед тим як послати на Землю дощ. Деякі вважали, що грім - це гуркіт колісниці, у якій проноситься по небозводу розгніваний Зевс. Відомо, що головна святиня Зевса перебувала в Додоне, де дуже часто бушували грози. Під час тривалих виснажливих посух стародавні греки приходили до Акрополя вималивать у Зевса дощі Римським двійником Зевса був бог Юпітер. Він уважався правителем небес, природи й людини. Римляне поклонялися Юпітерові як богові дощу й грому У скандинавів таким був бог Тор. У древніх норвезьких сказваниях бог Тор панував на небі. Він був богом грому й блискавок, сільського господарства й пір року. Від нього залежали, по древніх повір'ях, гарна погода й урожай У древніх слов'ян богом грому був Перун. У древньому Новгороді було зображення Перуна у вигляді людини із громовим каменем вруке. В 350 р. до н.е. Аристотель опублікував 4 книги за назвою «Метеорологія». У них зібрані й узагальнені всі відомі на той час знання в області метеорології. Це видання протягом майже 2000 років вірою й правдою служило керівництвом для опису погоди. Учень Аристотеля Теофраст (Тираний) (375-285 р. до н.е.) написав книгу за назвою «Книга ознак». У ній утримуються різні ознаки. Керуючись ними, можна було визначити деякі метеорологічні елементи Описано 80 ознак дощу, 45 ознак вітру, 50 ознак шторму, 24 ознаки гарної погоди. Багато поколінь метеорологів з успіхом користувалися рекомендаціями Теофраста. Але що ж являє собою наука за назвою «метеорологія»? Метеорологія вивчає атмосферу й атмосферні явища. Метеорологію нерідко називають наукою про погоду, Це найбільш просте тлумачення дає чітке відбиття змісту цієї науки. Слово «метеорологія» походить від грецького «метеора», що означає «щось у небі». У буквальному значенні це наука про метеори. Але це нерідко й викликає певну плутанину, тому що під метеорами іноді розуміють падаючі з неба зірки або метеорити. Але метеорологія - це наука не про прибульців з космосу. Насправді вона вивчає гідрометеори, тобто дощ, сніг, град; повітряні метеори - вітер, курні бури; литометеори - пил, аерозольні частки; світні метеори - веселку, міражі; вогненні метеори - блискавки Всі перераховані метеори або самі представляють явища погоди, або під їхньою дією виникають погодні умови. Тому всі вони й вивчаються метеорологією Як ми вже відзначали, кліматологія - це наука про клімат. Вона вивчає формування й зміну клімату сучасної епохи. На відміну від її палеоклиматология реконструює климати геологічного минулого Протягом тривалого часу погода оцінювалася на підставі суб'єктивних відчуттів людей і завжди на чисто якісному рівні. Для того щоб проводити спостереження погоди знадобився винахід спеціальних метеорологічних приладів - термометра, барометра, анероида. У Європі їх стали застосовувати в XVII сторіччі Перші збережені записи інструментальних метеорологічних спостережень у Москві виконувалися військовим лікарем Лерхе з вересня 1731 р. по лютий 1732 р. Потім вони багато разів переривалися. Тільки із травня 1820 р. стали проводитися регулярні спостереження за погодою в Московському університеті В 1853 р. була організована магнітно-метеорологічна обсерваторія при Межовому інституті, а в 1879 р. почалися спостереження, які не перериваються дотепер у метеорологічній обсерваторії, заснованої при Петровской землеробської академії. Нині це Сільськогосподарська академія ім. К. А. Тімірязєва |
