| Строматолитові мати розповідають про древнє життя на Землі |
|
Строматолитові мати, або шари гірських порід, формувалися на дні неглибоких водойм ще в архее (сама древня геологічна ера Землі - 2,5-3,5 мільярди років тому). Вивчати ці утворення дуже важливо й цікаво, адже строматоліти зберігають у собі відомості про життя, що зароджується, на Землі. Правда, строматоліти складаються з різних видів шарів. Одні шари несуть у собі явні сліди життєдіяльності живих організмів, таких як цианобактерии, а інші складаються із кристалічних порід Як довгий час уважали палеогеологи, вапняні й доломітові маси формували померлі цианобактерии - перші фотосинтезуючі організми. У більше древніх шарах учені не змогли виявити слідів життя. Спростували цю точку зору вчені з Каліфорнійського технологічного інституту (California Institute of Technology) і Гарвардського університету (Harvard University) (США) під керівництвом доктора Ебигейл Оллвуд (Abigail C. Allwood). Їм удалося з'ясувати, що найглибші й древні шари строматолітів (віку 3,45 мільярди років) утворилися в результаті життєдіяльності бактерій. "Це означає, що в цей час на нашій планеті процвітали саме ці організми", - говорить доктор Оллвуд. Раніше вважалося, що походження цих шарів пов'язане з гідротермальними процесами Доктор Оллвуд вивчає австралійські строматоліти Strelley Poll Formation з 2006 року. Strelley Poll Formation перебуває в Західній Австралії. Це унікальне місце являє собою частину кратона - древнього архейського континенту Пилбара. Взагалі залишків древніх континентів на нашій планеті дуже мало. Крім Пилбари в ПАР перебуває ще одна частина древнього континенту Каапваль. Вік Пилбари вчені оцінюють в 3,43 мільярди років. Зараз залишки цього континенту покриті відкладеннями строматолітів, які утворять шапку висотою від 30 до 400 метрів і простираються на відстань приблизно 180 кілометрів, розповідають палеогеологи. За словами доктора Оллвуд, самі сприятливі умови для формування строматолітів - дрібні водойми. Усе починалося з того, що співтовариства мікроскопічних цианобактерий і нефотосинтезирующих бактерій утворювали цілі колонії. Завдяки особливостям своєї будови ці скупчення покривалися шаром слизу. А слиз притягав часточки осадових порід, немов клей. За час геологічної історії такі шари розросталися усе більше й більше. Чому ж учені не виявляли слідів життя в самих древніх строматолітах? Коли доктор Оллвуд стала детально вивчати ці древні породи, з'ясувалося, що ні про які сліди викопних залишків не могло бути й мови. "Із часом архейські породи опускалися усе глибше й глибше. Уже на великій глибині при високих температурах стали відбуватися процеси кристалізації. Звичайно, на такій глибині шукати залишки бойовиська безглуздо", - пояснює доктор Оллвуд. Правда, учені не втрачали надії. Виявляється не обов'язково мати викопні докази, щоб говорити про наявність живих організмів, уважають автори. Досить вивчити структуру порід, щоб зрозуміти, як вони формувалися, під впливом живих організмів або без нього. За допомогою методу спектроскопії доктор Оллвуд зрозуміла, що структура древніх архейських порід могла сформуватися тільки в результаті життєдіяльності величезної кількості бактерій "Тепер нам важливо з'ясувати, чи були раннеархейские співтовариства тільки з бактерій, або вже з'явилися фотосинтезуючі організми", - говорить доктор Оллвуд. |
